Чому цуценята кусаються та що з цим робити?

Виховання цуценяти – це захопливий, але часто дуже непростий процес. Однією з найпоширеніших проблем, з якою стикаються власники собак, є кусання. Чому ж наші малюки так часто тягнуть все до рота та кусаються? І що можна зробити, щоб навчити їх більш стриманій поведінці? Розберімося разом.

Частина 1: Чому цуценята кусаються

Це весело 🤪

Гра у боротьбу – улюблена забава цуценят. Вони грають так між собою та з нами, людьми. І під час цієї гри цуценята кусаються. Через таку гру вони навчаються багатьох важливих навичок. Наприклад, тренують свою здатність “полювати”, розвивають комунікативні здібності, усвідомлюють власну силу та вчаться контролювати свої емоції. Гра у боротьбу допомагає їм зрозуміти межі дозволеного, уникати надмірної агресії та взаємодіяти з іншими, зокрема з людьми. Це важлива частина їхнього соціального розвитку та адаптації до життя у людському середовищі.

В них немає рук 🤚

Через рот собаки знайомляться та взаємодіють зі світом. Для них це ключовий спосіб пізнання навколишнього середовища. Багато тактильної комунікації зі світом відбувається саме за допомогою зубів: вони перевіряють смак, текстуру, щільність, температуру та інші характеристики об’єктів. Завдяки зубам собаки можуть визначити, чи є предмет безпечним для їжі або небезпечним, і навіть дізнатися більше про його природу. Такий спосіб комунікації допомагає собакам отримувати важливу інформацію про навколишній світ, що дозволяє їм виживати та адаптуватися до різних умов.

Чухаються зубки 🦷

Цуценята все тягнуть до рота, тому що у віці 3 місяців у них починають рости постійні зуби та випадати молочні. А коли зубки ростуть, ясна можуть набрякати, боліти та чухатися. Тому цуценята часто допомагають собі полегшити неприємні відчуття, масажуючи ясна паличками, іграшками, вашими руками… Всім, що потрапить на зуб.

Частина 2: Що можна з цим зробити

Легальне гризіння 🦴

Так чи інакше, цуценя буде багато гризти, хочемо ми цього чи ні. Але ми можемо обирати, що саме воно буде гризти: наші капці чи свої іграшки 😃

Нам необхідно забезпечити цуцика великою кількістю різноманітних предметів для “легального” гризіння, і водночас з цим прибрати з його доступу все, що ви хочете залишити цілим. І коли його потреба буде повністю задоволена, у нього не буде необхідності в тому, щоб жувати ваші речі та не сформується “поганих” звичок.

Давайте вашому малюку знайомитися та взаємодіяти з різними речами. Зовсім не обов’язково, щоб це були саме іграшки із зоомагазину.

Ось декілька ідей, що може сподобатись цуценяті з повсякденних речей:

🦷 шкарпетка, ще й бажано, декілька разів одягнена (повірте, це буде його улюблена іграшка!)

🦷 коробка з-під посилки, з папером всередині (а якщо кинути туди жменю корму, вийде ще й пошукова гра!)

🦷 пластикова пляшка

🦷 м’ячик для тенісу

🦷 коробка з-під яєць

Контроль збудження 😈

Буває таке, що цуценя кусає занадто боляче. Це може відбуватися, коли малюк заграється, або навіть на постійній основі. Часто це також називають “агресія у цуценяти”.

Зазвичай це виглядає так: під час веселої гри у малюка раптом вселяється демон та цуценя починає боляче кусатися, гарчати, може навіть почати стрибати на вас, робити випади, а спроби заспокоїти чи відштовхнути тільки погіршують ситуацію… Це класичний приклад перезбудження.

Малюки ще не вміють добре контролювати свої емоції та вчасно зупинятися. Ба більше, долі мозку, що відповідають за самоконтроль (префронтальна кора, а особливо її ділянка – орбітофронтальна кора), у них ще не розвинулися, тому вони навіть фізіологічно не здатні контролювати себе, як дорослі.

Тож ми, як дорослі, повинні взяти на себе контроль над емоціями песика та допомагати йому вчасно зупинятися.

Коли гра вже зайшла занадто далеко та призвела до перезбудження, ми можемо:

✔️ припинити гру

✔️ розмовляти з песиком спокійним, ласкавим голосом

✔️ не робити різких рухів, сповільнитися

✔️ допомогти песику заспокоїтися (це може бути масаж, пошукова гра, вилизування чи просто бездіяльність)

Потім необхідно проаналізувати, що саме призвело до такої реакції. Можливо, це якісь конкретні дії, інтонації? Тривалість гри? Чи ще щось?

І надалі бути обережнішим та закінчувати гру перш ніж перезбудження відбудеться.

Але якщо вам все-таки не вдається самостійно впоратися з цуценячими покусами – обов’язково зверніться до спеціаліста. Не варто закривати очі на цю проблему, якщо вона приносить вам дискомфорт, адже надалі це може перерости у більш серйозні проблеми, такі як хронічний стрес чи агресивні реакції, а також бути симптомом до проблем зі здоров’ям.

Висновок

Цуценячі покуси — це природний етап розвитку, який можна контролювати за допомогою терпіння, любові та правильних методів виховання. Надаючи цуценяті можливість легально гризти відповідні предмети та допомагаючи йому вчитися контролювати свої емоції, ми закладаємо основу для здорових та щасливих стосунків з нашим песиком. Пам’ятайте, що кожне цуценя індивідуальне, і вам може знадобитися час, щоб знайти найбільш ефективний підхід для вашого маленького улюбленця.